Калфа
Слово калфа турского походзеня, а воно означує помоцного роботнїка.
Калфа або помоцни роботнїк поставал тот шеґерт хтори после законченей шеґертскей школи достал свидоцтво о виученим ремеслу.
Калфованє и вандрoванє
ушорицРемесло ше усовершує прейґ калфованя. После дворочного лєбо тророчного виучованя ремесла шеґерт достал вишлєбодзенє. Источашнє кед закончел шеґертску школу и указал одвитуюце знанє пред майсторску комисию, достал свидоцтво о виученим ремеслу. На основи того свидоцтва општина му видала потвердзенє, односно роботну кнїжочку. Зоз тоту кнїжочку шеґерт поставал калфа, односно майсторски помоцнїк и ступал на роботу до майстрох истого фаху.
Калфованє то здобуванє роботного искуства и усовершованє знаня и схопносци у своїм фаху. Роботна кнїжочка калфови оможлївйовала достац роботу, усовершовац ше и унапредзовац ремесло у цалей держави. Калфа, хтори сцел найлєпше звладац свойо ремесло, нє задовольовал ше зоз знаньом майстрох лєм у своїм месце и околїску, алє одходзел (вандровал) же би здобул знанє и до других крайох и вельких городох. Аж кед так опановал зоз своїм ремеслом, здобул роботне искуство и упознал ше з напредованьом, машинами и технолоґию у своїм фаху, бул пририхтани покладац майсторски испит и отвориц сам свою роботню.
Велї керестурски майстрове ремесло учели од швабских майстрох у Филїпове, Червинки и Kули. У документациї о формованю майсторского дружтва у Руским Керестуре ше наводзи же вони ремесло усовершовали вандруюци у блїзших и дальших майстрох. Кед постали майстрове и кед основане майсторке дружтво у Керестуре, калфове зоз сушедних местох приходза калфовац до Керестура. Познати руски майстрове беру на роботу калфох з околних местох без огляду на народносц и виру. У Руским Керестуре єст калфох Руснацох, Нємцох, Мадярох, Сербох, Словацох. Окреме обачлїве калфованє будуцих руских майстрох зоз других руских валалох: Шиду, Миклошевцох, Петровцох, Вуковару, Дюрдьова итд.
У кнїжки о занятих калфох у Руским Керестуре ше наводзи кельо було калфох каждого року од 1889. по 1927. рок. Случовало ше же даєдного року було вецей як 50 калфох, а даєдних, окреме под час Першей шветовей войни, було найменєй - лєм троме. На тим списку лєм троме калфове були 1917. року, а у предлуженю зазначени аж 75 калфове 1929. року. Калфове були помоцни роботнїки у шлїдуюцих майстрох: у коваля, ципелара (шустера), скравца, столара (тишлїра), колєсара, чарапара, муляра, пекара, месара, сарача, байбера, кломфера, бочкораша.
Закончени шеґерти у Руским Керестуре доставаю роботу у своїм месце. Даєдни приходза и зоз других местох: з Паланки, Филїпова, Кули (бочкораше и байбере); з Апатину, Паланки, Карловских Винїцох, Зомбора (сараче); з Пиньвиц, Вуковару, Кули, Бачкого Брестовцу (ципеларе); зоз Жупанї (коваль); з Вербасу (млїнар); Вуковару, Шиду, Вербасу (столаре); з Кули (штранґар)...
Пребуванє калфох у майстрох тирва од 6 до 12 мешаци. Домашнї калфове, по правилу, длужей оставаю у домашнїх майстрох. Странски калфове у вецей майстрох у валалє – преходза од єдного до другого усовершуюци свойо знанє.
У Керестуре 1926. року зазначени трицец троме майстрове хтори мали власни мигелї (роботнї) и поряднє на роботу примали калфох, хторих було жицко вєдно 61. Того року даєден майстор на роботу приял єдного калфу, а даєден аж пейцох.
У 1938. року у керестурских майстрох було лєм 30 калфох. То бул час кед ремеселнїцтво виходзи зоз своєй кризи хтора була спричинєта з общу привредну кризу. Пре векше механїзованє польопривреди тиж так була зменшана потреба за скорейшима услугами ковальох, колєсарох и других.
И попри того, майсторски роботнї того, 1938. року було аж за 15 вецей як рок пред тим. У валалє єст 125 рижни роботнї: мигелї, шмикнї, байбернї, дутяни и карчми. Трицец майстрове мали 29 калфох – єден бул у двох майстрох калфа. Ремесло виучовали 38 шеґерти на трох рокох. До шеґертскей школи ходзели 38 шеґерти.
Ремеселнїцтво при Руснацox як привредни конар и способ роботи, занїманя и живота, у велькей мири було и социялна помоц воєним ґдовицом без жеми же би своїм дзецом обезпечели животне занїманє. За виучованє ремесла по Першей шветовей войни унапрямени праве дзеци зоз таких фамелийох. Валушни дзеци на тот способ виучую одредзени ремесла, оспособюю ше и виучую ремесло прейґ калфованя у месце и вандрованя у других штредкох.
Даєдни покладаю майсторски испити, поставаю майстрове, отвераю свойо роботнї, а даєдни заш лєм нє здобуваю званє майстра, нє маю свойо мигелї и явно нє окончую свою дїялносц. Вони попри сезонских роботох у польопривреди робя и далєй у майстрох цо маю свойо мигелї або робя у своїх обисцох „на сиц” за других майстрох.
Майстрове колєсаре, столаре, ципеларе, бочкораше у своїх резервох вше мушели мац квалитетне и сухе древо, дески, скори итд. Праве прето за отверанє власного мигелю и обезпечованє материялу за роботу требало уложиц досц вельки капитал, а то нє могол зробиц кажди майстор, так же продукцийни ремеселнїк могол постац лєм тот майстор хтори ше уж змогнул.
У другей половки 20. вику поняце калфа помали капе. Нова назва за виученого майстра - квалификовани роботнїк.
Литература
ушориц- Мирон Жирош, БАЧВАНСКО -СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ, 1745—2001, IV ТОМ, бок 145-153