Коваль

Коваль то особа хтора ше занїма зоз правеньом металних предметох як цо то капури зоз кованого желєза, рижни роштелї, мебель, скулптури, оружиє, украсни и сакрални предмети, кухньови прибор и алат. У сущносци, ковалє ше нє занїмаю зоз обробком металох хтори нє желєзо, як цо то калай, бронза, бакар або подобне. Зоз їх обробком ше занїмаю узко специялизовани ремеселнїки.

Мигель у коваля (Руски Керестур)

Ковадла рижних велькосцох (Руски Керестур)

На початку, ковалє анї нє правели декоративни предмети пре швидке ардзавенє желєза. Зоз пренаходком нєардзаюцого челїку, тот проблем бул ришени. Ковалє робя так же зогриваю метал (коване желєзо або челїк) потамаль покля нє постанє мегки же би ше го могло формовац на ковадлу зоз млатком або другим орудийом. Зогрива ше зоз пропаном, природним ґазом, угльом або коксом. Нєшкайши ковалє за зогриванє хасную окремни електрични пеци. Окрем того же ше зогриванє хаснує за змегчованє металу, може ше хасновац и за други потреби.

Интересантне при роботи зоз челїком тото же кед ше го зогреє до одредзеней температури а потим зачири до води, достава ше окремну структуру металу. Зоз тим тварди, нєеластични челїк постава моцнєйши, алє и лєгчєйши за обробок. Даєдни продукти зложени зоз часцох хтори розлични по черствосци и одпорносци, так же ше хаснує и рижни способи обробку металу. Схопни ковалє знаю єден фалат желєза ковац на вецей местох на розлични способ. Наприклад, предня часц млатка вше твардейша од заднєй часци, та прето вон витримовнєйши и твардейши. У Японє ковалє правя мечи катани або шаблї зоз винїмково тварду резацу часцу на предку, а остаток мечу мегчейши.

Ковальске и колєсарске ремесло своєчасово було шерцо и плюца селянскей ґаздовскей роботи, селянского ґаздовского живота. Приготовени конї за роботу и пририхтани коч и серсан — були богатство, котре оможлївйовало и поспишовало каждодньову роботу. Конї мушели буц подковани, желєзка на плугу наоштрени, шини на колєсох добре нацагнути, коч оковани, льовчи моцни, колєса – осовини поподмасцовани. Аж кед шицко було добре порихтане за роботу — робота на полю ше могла одвивац, од рана до ноци без почежкосцох цо вецей на час зробиц и оможлївиц шицки роботни предусловия за добри урожай. Кед була сезона ковальскей роботи, а то полни осем мешаци — од априла по конєц новембра — часу за одпочиванє нє було. Коваля будзели муштериї од трох годзин рано же би конї подковал бо страцели подкову, же би ше шини нацагло на колєса бо велька суша, же би ше плуг пооправяло. Єден час у подаєдних валалох було вецей як 20 майстрох цо мали мигелї, а часто було тельо калфох зоз шеґертами.

Робота коваля спочатку була чежка и ручна. Олєгчанє приходзело аж 70 – 80 рокох. Спочатку ше осовини за ґумово шпедитери резало зоз руками, фуровало ше зоз ручнима машинами, желєзо ше зварйовало з помоцу огня, квалитетного угля и дуфадла. Уж кед ше робело з апаратами з електричним вареньом, електричнима вартачками, брушачками, пилочками, робота барз олєгчана, алє на жаль технїка и фабрични виробок ковальох „преґажели”.

Зоз масовну продукцию зменшана потреба за роботу ковальох, окрем у Африки, Индиї, Юговосточней Азиї и Южней Америки, дзе ремеселнїки предлужели свою традицийну роботу. Зявела ше и велька потреба за уметнїцкима предметами зоз кованого желєза, так же тоти нови ремеселнїки наволани - ковалє уметнїки.

Найпознатши коваль у античней митолоґиї бул гречески бог Гефест, односно його римски парняк Вулкан. Вон, як коваль, богом правел оружиє, окреме блїскавки, хтори Зевс (односно, римски Юпитер), руцал на Жем.

Нєматериялне шветове нашлїдство

Ковальске ремесло, односно правенє и оправянє желєзних предметох, виками мало главну улогу у локалним идентитету и култури у городзе Ґюмри у Єрмениї. Тота пракса скоро же и скапала у Єрмениї коло половки двацетого вику, алє ше заш лєм отримала у Ґюмрию дзе жителє и надалєй чуваю предмети — роштелї за облаки, огради, капури, дзвери, швичнїки и лустери — хтори правели стари майстрове и хтори ше хасновало у каждодньовим живоце.

Ковальске ремесло у городзе Ґюмри ше находзи на УНЕСКО-вей Репрезентативней лїстини нєматериялного културного нашлїдства. Тоту одлуку принєсол Медзивладови комитет за очуванє нєматериялного културного нашлїдства на зашеданю хторе отримане у Креста Мовани, у Боцвани, 2023. року.

Вонкашнї вязи

• Коваль, Википедия на сербским язику
• Як ше кую подкови, автор Славко Винаї, ют′юб канал Вербовец